Українські вчені зроблять доступними водневі автомобілі

0
260

Вчені працюють над новими формами вуглецю. На сьогодні відомі різні форми вуглецю – алмаз, карбон, фулерени і т. д. Але вчені Ніна Крайнюкова з Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України і Євген Зубарєв з Фізико-технічного факультету ХПІ працюють над новим матеріалом з вуглецю – «сотами», повідомляє американський журнал Physical Review Letters.

У них можна зберігати , необхідний для живлення водневих автомобілів. Зараз у таких транспортних засобах зберігається у величезних і важких баках, які займають багато місця і їх незручно заправляти. Українські “соти” побудовані з вуглецевих листів, відомих як графен. Вони мають об’ємну структуру (див. малюнок).

Зберігання і транспортування водню залишається основною перешкодою для його використання як поновлюваного джерела палива. Тому Міністерство енергетики США закликає вчених розробити до 2020 року більш ефективну систему його зберігання. На даний момент, резервуари для зберігання при дуже високому тиску (газоподібний водень), чи дуже низькій температурі (для рідкого водню) є найкращим комерційним варіантом, але вони вимагають величезної кількості енергії. Тому багато дослідників в даний час зосереджені на розробці пористих матеріалів, які можуть зберігати і видавати газоподібний водень, споживаючи набагато менше енергії. В теорії, відомі вуглецеві нанотрубки та інші наноструктури з великими площами поверхні, є добрими кандидатами для цього. Але на практиці, доступ до простору для зберігання газу в цих структурах часто блокується.

Для того, щоб розробити більш ефективний матеріал зберігання водню, Ніна Крайнюкова і Євген Зубарєв створили метод «дугового розряду», де фрагменти вуглецю літають між парою заряджених вугільних електродів, утворюючи наноструктури. Але замість двох електродів команда нагріває єдиний вугільний стрижень, використовуючи електричний струм. Після останнього тесту, Крайнюкова і Зубарєв стверджують, що їх вуглецева плівка відрізняється від будь-якої іншої відомої структури. Тобто це новий матеріал.

Читайте також:   До уваги киян та гостей міста! 8 та 9 травня у Києві можливе обмеження руху транспорту в центральній

Борис Якобсон з Університету Райса в Х’юстоні, який також працює над подібною технологією, каже, що ця робота є величезним відкриттям. Якщо ця інформація підтвердиться, стільникова структура буде «чудовим доповненням» до поточного набору вуглецевих наноструктур. З ним погодився Клавс Хансен з Університету Гетеборга у Швеції. Зрозуміло, що для доведення даного відкриття до промислових зразків знадобиться час, але зважаючи зацікавленості влади США, Європи та Японії в таких матеріалах, фінансування даних розробок буде забезпечено. Таким чином, завдяки українським вченим ми зможемо незабаром їздити на водневих автомобілях. Щоправда, навряд чи вони будуть українського виробництва.

Напишіть відгук